Середньовічний Хотин

Отже, в-четвертих, переглянемо поняття про єресь та про ортодоксію. Єрессю, згідно з віровченням апостола Павла в листі до Колосян (2:16-3:4), будемо вважати все, що намагається доводити свою причетність до вічної (тобто Божественної) правди через плоть, через сьогоденні мінливі елементи, які присуджені до зникнення, які тільки мають вигляд мудрості, а насправді є самовільним служінням, зарозумілістю людини, яка величається тілесним своїм розумом і не зважає на керівництво з боку Творця:

Головні великі будівлі - це замки-фортеці, або храми-фортеці. Вони були кам'яні, товстостінні зі зводами, простими та суворими зовні. Форми романської культової архітектури (великі площини) сприяли розвитку монументального живопису, що процвітав з XI ст. Для романського стилю характерні прості вертикальні та горизонтальні лінії, напівциркулярні віконні та дверні арки, аркади. Візуально вони виглядали досить вузькими. Такі риси надавали храму вигляд величності та суворості.

То ж спроможемося не «жінку шукати», піддаючись гностичній спокусі, а спробуємо шукати христового відношення до явищ, пов’язаних з людською природою. Треба побудувати нові храми нового уявлення про Бога, а насправді-то повернутись, нарешті, до Біблії і спробувати прочитати її без огляду на віковічні омани хибного розуму. І зробити нарешті так, як написано, бо є вже той досвід в світі, що дозволяє проголосити про новий рівень церкви Божої.

Арабський напис знайдений на каблучці вікінгів Аналіз персня, знайденого у шведській могилі IX століття, частково підтвердив достовірність стародавніх оповідей про експедиції вікінгів до ісламських країн. Прикрашена рожево-бузковим каменем із написом «за Аллаха», срібна каблучка була знайдена під час розкопок 1872—1895 років на могильнику Бірки, торгівельного поселення епохи вікінгів, розташованого у 25 кілометрах на захід від Стокгольму.

Музику тоді ще не записували нотами, тому нелегко сказати, якими були ці зміни, але до появи нотного запису існувала майже повна згода щодо питання форми богослужіння - церковний рік був розписаний дуже детально, так само як структура літургії і її музика. Деякі релігійні центри противились цим змінам, і завдяки тодішнім суперечкам ми можемо зараз почути Мозарабську літургію в іспанському соборі в Толедо, а Амвросіанську - в міланському соборі на півночі Італії.