Какими народными методами можно защитить строганные доски?
Строганные доски - достаточно востребованный пиломатериал. Они будут полезны в любом частном хозяйстве, потому что из них можно возвести сарай, забор, лестницу и т. п. Если вы купили строганные доски 50х150х6000 https://lesresurs1.com/product/%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0-%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F-50%D1%85150%D1%856000%D0%BC%D0%BC/ мм (или иного размера), то наверняка хотите, чтобы они не портились в течение продолжительного времени, то следует обеспечить их защиту от гниения, насекомых, влаги и прочих негативных факторов. Добиться этого можно воспользоваться различными народными методами.
Популярные способы и их особенности
Достаточно часто применяется обжиг. Суть данной процедуры заключается в воздействии на строганные доски открытым огнем. Достаточно даже костра, но эффективнее воспользоваться паяльной лампой. С ее помощью обрабатывают пиломатериал, пока он не приобретет насыщенный коричневый цвет. После этого древесину очищают от золы. Обжиг помогает заблокировать открытые капилляры, через которые в структуру досок проникает влага. Благодаря обжигу также удается заметно повысить механическую прочность древесины.
Также нередко для защиты пиломатериала используют и разнообразные растительные масла - например, подсолнечное, льняное и т. д. Их предварительно нагревают для того, чтобы повысить их проникающую способность. Благодаря этому средство впитается глубоко в структуру древесины. Масло образует на поверхности прочный защитный слой, предотвращающий негативное воздействие влаги. Кроме того, оно обладает и декоративными качествами. После обработки доски становятся темнее на 1-2 тона. Однако необходимо учитывать, что масло является легковоспламеняющимся материалом. По этой причине использовать его для обработки досок, эксплуатирующихся во внутри помещений, не стоит, так как это небезопасно.
Дата: 03.11.2023.
Свята дуже живучі: люди люблять веселитися, і ніяк їм це не заборонити. Ми всі знаємо, що традиції Різдва перемістились в атеїстичний Новий рік так швидко і природно, ніби завжди так було. Так само сталося зі старими язичницькими святами в часи становлення християнства. Перші християни Різдво не святкували, але християнській церкві в середньовічній Європі довелося бути не такою суворою: люди хотіли зимових обрядових свят, і вони повинні були їх отримати.
Традиція прикрашати будинки гілками вічнозелених дерев, традиція наряджати дерево або вносити в будинок різдвяне поліно – все це ніякого стосунку до Різдва не має, але заборонити подібні радості ніхто не зміг, хоча й намагалися. Остання хвиля заборони на святкування Різдва прокотилася в сімнадцятому столітті, коли пуритани влаштували справжнє викрадення Різдва, заборонивши його на законодавчому рівні. І все ж Різдво з Європи нікуди не поділося, перетворившись на тихе сімейне свято з розгульного карнавалу, яким було в багатьох місцях в Середні віки.
У кожному разі, яке ж свято без святкової їжі?
Звичайно, меню залежало від урожаю і від того, де відбувалася подія. Перш за все, пеклися спеціальні хлібці, назва і склад яких варіювалися залежно від місцевості.
Регламентувалася і кількість страв на столі – сім або дев’ять. Майже по всій Європі в різдвяний вечір подавали боби, квашену капусту, горіхи і фрукти. Улюбленим різдвяним блюдом в будинку феодала був холодець з кабанячої голови.
А ось знаменитий різдвяний пудинг – дуже давня страва, яка з часом транформувалась. Ще в ранньому середньовіччі жителі Британських островів готували до Різдва особливу кашу – плом-порідж. Спочатку це була каша, зварена в м’ясному бульйоні, з додаванням родзинок, чорносливу, хлібних крихт, меду та горіхів (такі дикі на наш сучасний погляд поєднання смаків для середньовіччя не рідкість). Потім, приблизно до тринадцятого століття, головним блюдом різдвяного столу став плом-пудинг – страва з борошна, яєць, молока і меду з додаванням навколониркового яловичого жиру. У більш пізні часи з’явилася традиція обливати його міцним спиртним і підпалювати перед подачею на стіл, так що друга назва цієї страви – пудинг у вогні.
Зрозуміло, в Різдво багато і зі смаком пили, ходили в гості, влаштовували розіграші. Буйні веселощі і ненажерливість засуджувалися церквою, але, як уже говорилося, людям неможливо всерйоз заборонити святкувати.
