Середньовічний Хотин

Велика хартія вольностей Для сучасного англійця чи американця Велика хартія вольностей (лат. Magna carta) — це один з основоположних документів, в якому, можливо, вперше втілились такі ідеї, як верховенство права, суд рівних, рівність усіх перед судом, захист прав людини.

Так, в основу українського податку на нерухомість від початку покладено хибний принцип оподаткування нерухомості — виходячи з її форми (кількості метрів), а не економічної вартості. Такий підхід прямо суперечить основному принципу будь-якої податкової системи, відомому ще з часів класика меркантилізму Жана Бодена, основоположників фінансової науки Йозефа Зонненфельса і фон Юсти, не кажучи вже про представників усіх без винятку пізніших економічних і політичних шкіл, від фізіократів до марксистів, — принципу справедливості оподаткування.

Балтську приналежність поморської етнокультурної спільноти дослідники обгрунтовують наявністю балтських гідронімів на території її раннього поширення та археологічними даними (поховальний обряд). За даними В. Сєдова, по всьому ареалу поморської культури в VII – VI ст. до. н.е. (на території Польщі) знайдені сліди балтських гідронімів [13]. Є. Максимов зазначає, що гіпотеза про балтську приналежність поморської культури є найбільш достовірною [12]. Про участь носіїв східнопоморської групи лужицької культури у формуванні поморської етнокультурної спільноти свідчать різні спільні риси в їх поховальному обряді. В поморській культурі і в східнопоморській групі застосовувався обряд трупоспалення в урнах та існував звичай обставлення урн камінням [6, с. 95, 97]. Участь скандинавських племен у створенні цієї етнокультурної спільноти також підтверджують матеріали поховального обряду, а саме, наявність в ній лицьових урн та урнових будинків Як відомо, лицьові урни застосовувались в поховальному обряді поморської культури на її ранньому етапі. В. Сєдов пов’язує наявність лицьових урн в поморській культурі із міграцією в її ареал скандинавів [13]. Згідно з археологічними даними, лицьові урни на території Данії існували вже в пізньому неоліті. Зокрема, одна з таких урн знайдена у східній Данії. Її висота біля 11 см. [4, с. 37].

Схоже, український законодавець, подібно до недбалого школяра-прогульника, збирається на власному прикладі, чи, точніше буде сказати, — на прикладі свого народу, показати, що збирається пройти за відносно короткий відрізок часу всю історію становлення й розвитку оподаткування майна, починаючи з середніх віків. А своїми новими відкриттями й знахідками цей самий учень поспішає поділитися з усім світом не просто так, а через ухвалення ним самим законодавчих актів. При цьому набрання чинності цими самими актами постійно переноситься, а тексти доопрацьовуються, бо новий розділ історії оподаткування приносить учневі нові відкриття, а сучасні чи бодай навіть столітньої давності підручники з основ фінансів і досі недоступні його "допитливому" розуму.

Історик А. Годинка твердив, що мукачівський єпископ Григорович близько 1607 р. вчився у Києві. Це ж підтверджує опублікований Т. Легоцьким документ, датований 23 жовтня 1617 р. Там же училося ще кілька десятків наших священиків.