Середньовічний Хотин

Так, законом від 04.07.2013 р. виправлено технічний недолік податку, коли кожен платник сплачував податок з кожного об'єкта нерухомості, застосовуючи неоподатковуваний мінімум, установлений законом тільки щодо одного об'єкта. Таким чином, платник, який мав кілька невеликих квартир, усе одно змушений був сплачувати податок, навіть якщо їхня загальна площа не перевищувала встановленого мінімуму. Тепер площа нерухомості підсумовується, і вже від суми всіх об'єктів нерухомості віднімається встановлений мінімум (квартири — 120 кв. м, будинки — 250 кв. м, різні об'єкти (і квартири, і будинки) — 370 кв. м). Крім того, оподатковують не тільки окремі об'єкти, а й частини об'єктів нерухомості.

Середньовічні собори були своєрідними кам'яними енциклопедіями універсальних знань, «біблійним світом», а для більш освічених глядачів вони слугували втіленням християнських догм та уявлень про світ. Через декілька століть середньовічна Західна Європа набуде сформовану художню мову та систему образів.

Коли необізнаній в сучасній техніці людині розповідають про комп’ютер, то починають напевне з того, що у незбагненному на перший вигляд комп’ютерному вимірі все відбувається згідно протоколів – прописаних технологічних операцій.

Суд інквізиції Суд інквізиції — дуже цікава та приваблива для людини XXI століття тема. Коли ми говоримо «інквізиція», ми уявляємо собі дуже страшну картинку, яка виникає в нашій уяві переважно завдяки художній літературі та фільмам. Ми ніби бачимо ченців у темних рясах зі знаряддями для тортур в руках, сирі темні підземелля, в яких томиться і страждає безліч ув'язнених... Але подібні страхіття досить далекі від того, чим насправді була середньовічна інквізиція.

Така сама ситуація і в суспільствознавстві. Ми маємо стільки нових даних про людські спільноти, що обробити їх треба новим мовним механізмом, але його нема, ще не склався. Є тільки застарілі ментальні методики з епохи Просвітництва, котрі дискредитували себе ще в 19 столітті, якщо вірити Керкегору та іншим, тому ж Ніцше, наприклад, котрий проголошував, бідолашний, про смерть Бога, маючи на увазі, вірогідно, остаточну смерть просвітницького уявлення про Бога.