Середньовічний Хотин

Для того щоб вам було зручніше працювати з підручником, необхідно звертати увагу на розміщені на його сторінках позначки та їхнє значення.

Чому погані ці «просвітницькі» рецепти здобуття знань? Що такого вкрай некорисного принесла з собою епоха «тріумфального Розуму»? Страшенну методичну однобокість в пошуку знань, наголос тільки на емпіричні дані, оброблені логічним апаратом нашої психіки. Власне, система освіти, яку ми маємо дотепер, є просвітницькою, «гуманістичною», як її ще називають. Чи треба доводити, що назва «гуманістична» є викликом та глумом над тим, до чого вся ця система врешті решт привела нас всіх в світі? Тоталітаризм в усіх людських відношеннях – від родинних зв’язків до надособистих на рівні держави, атеїзм, що є релігією відчаю та образи на Бога, духовне зубожіння, самотність, психологічне травмування людини, яка потім травмує природу, своє середовище, дегуманізація культури, виродження родинних зв’язків, і над усіма втратами та збитками процвітає лише воєнно-промисловий комплекс та сфера сумнівних розваг?

20 століття було апофеозом вищезгаданої ідеології, тому, насмілюся припустити, що, незважаючи на всі зусилля, скажімо, французьких філософів в останні 40-50 років, які намагалися подолати цю «просвітницьку однобокість», в поступовому розумінні суспільства та історії це століття виявилося неплідним, кроком назад і зниклим часом через масове захоплення марксизмом та іншими позитивістськими матеріалістичними світоглядними системами, та через війни і геноциди, породжені тоталітарними режимами. Війни не сприяють аналізу, бо для цього дійства – обробки наявних даних та прислухання до нових ідей - треба зосередженість та час на «збирання каміння», як казав Еклезіяст.

Таким чином, третя місія України для світу — розробка і перевірка нової моделі пост-модерної модернізації, з активною роллю громадянського суспільства.

Критерії віднесення виникнення райковецької етнокультурної спільноти до проміжного масштабу, що більший за середній і менший за великий: 1. Райковецька етнокультурна спільнота була лише продовженням початкового етапу українського етносу, що сформувався в часи празької культури. 2. Але згідно наукових даних В. Барана, ця етнокультурна спільнота охоплювала майже всі східнослов’янські племена (за виключенням сіверян) [1, с. 280], що свідчить про більш вищий рівень консолідаційних процесів в ці часи, ніж в I половині Раннього Середньовіччя. Тут слід зазначити, що крім райковецької етнокультурної спільноти в II періоді Раннього Середньовіччя на українських землях існували й інші слов’янські етнокультурні спільноти. Зубрицька етнокультурна спільнота охоплювала лише частину праслов’ян і вони в ній не становили монолітної спільності, оскільки вона була різноетнічною. 3. Райковецька етнокультурна спільнота, на відміну від зубрицької, була носієм початкового етапу українського етносу, її представляли слов’яни і загалом серед всіх етнокультурних спільнот впродовж досліджуваного періоду вона мала найбільший рівень консолідації. Тому масштаб виникнення райковецької етнокультурної спільноти більший за середній і менший за великий.